Історія справи

Постанова ВГСУ від 05.03.2015 року у справі №918/1179/14
Постанова ВГСУ від 30.10.2014 року у справі №918/1179/14
Постанова ВГСУ від 09.04.2015 року у справі №918/1179/14
Постанова ВГСУ від 09.04.2015 року у справі №918/1179/14
Постанова ВГСУ від 09.04.2015 року у справі №918/1179/14
Постанова ВГСУ від 09.04.2015 року у справі №918/1179/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Справа № 918/1179/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Зоря ім. Плютинського"

на ухвалу та на постановугосподарського суду Рівненської області від 26.08.2014 Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2014

у справі№ 918/1179/14 господарського суду Рівненської області за заявою Приватного підприємства "Айслаг"доПриватного акціонерного товариства "Зоря імені Плютинського"провизнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"Гіндрюк Т.С. В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.08.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Зоря імені Плютинського" (далі - ПрАТ "Зоря ім. Плютинського"); визнано грошові вимоги Приватного підприємства "Айслаг" (далі - ПП "Айсланг") до боржника на суму 1 952 856 грн. 49 коп., з яких: 1 944 175 грн. 34 коп. - безспірні грошові вимоги та 8 681 грн. 15 коп. - пеня; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 19.12.2014 року та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.08.2014 залишено без змін.

ПрАТ "Зоря ім. Плютинського" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 та ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.08.2014, провадження у справі припинити.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.11, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011, далі - Закону), Закону України "Про судовий збір".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 3 ст.16 Закону передбачено, що якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Закону заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити, зокрема виклад обставин, що є підставою для звернення до суду, а також перелік документів, що додаються до заяви, серед яких: докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з заявою про порушення справи про банкрутство ПП "Айслаг" на підтвердження своїх вимог щодо їх безспірності, розміру заборгованості та строку їх незадоволення надав суду рішення господарського суду Рівненської області від 05.02.2013 року № 5019/1901/12, від 14.05.2013 року № 918/426/13, від 12.07.2013 року № 5019/1733/12, від 20.01.2014 року № 918/1876/13; накази на примусове виконання рішення від 19.02.2013 року № 5019/1901/12, від 30.07.2013 року № 5019/1733/12, від 04.09.2013 року № 918/426/13, від 10.02.2014 року № 918/1876/13; постанови органу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції про відкриття виконавчих проваджень від 05.03.2013 року № 36867483, від 08.08.2013 року № 39228878, від 02.10.2013 року № 40009901, від 21.02.2014 року № 42157960 (а.с.9-26).

Судами встановлено, що вищезазначені рішення господарського суду Рівненської області станом на дату проведення підготовчого засідання суду в примусовому порядку не виконані. Загальна сума заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором ПП "Айслаг" становить 1 952 856 грн. 49 коп., з яких: 1944175 грн. 34 коп. - безспірні грошові вимоги та 8 681 грн. 15 коп. - пеня, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

За таких обставин, суд першої інстанції, перевіривши обґрунтованість вимог ПП "Айслаг", їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, обґрунтовано дійшов висновку про те, що заява ПП "Айслаг" про порушення провадження у справі про банкрутство подана відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 11 Закону, а саме за наявності доказів неспроможності боржника задовольнити безспірні вимоги кредиторів протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання документів, що підтверджують ці вимоги.

З матеріалів оскарження вбачається, що ініціюючим кредитором є ПП "Айслаг", судами встановлено, що саме заявник має підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Проте, не вбачається з матеріалів оскарження ухвали господарського суду Рівненської області, що в суді першої інстанції чи в суді апеляційної інстанції заявлялись доводи стосовно того, що ПП "Айслаг" не є належним заявником в розумінні ст.11 Закону, на тій підставі, що його вимоги відступлено третій особі.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зазначені заявником доводи не підтверджуються матеріалами оскарження ухвали господарського суду Рівненської області.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та зібраних доказів, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані ухвала господарського суду Рівненської області від 26.08.2014 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.08.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 у справі № 918/1179/14 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук